Остеопороз: причини, діагностика, лікування та профілактика

Остеопороз – це хронічне захворювання кісткової системи, яке характеризується втратою щільності i міцності кісток, що робить їх крихкими i схильними до переломів. Зазвичай остеопороз розвивається у людей віком від 50 років, але іноді може виникати i у молодших людей.

Причини остеопорозу

Основного причиною остеопорозу с нерівновага між утворенням нової кісткової тканини та її руйнуванням. Кістки постійно оновлюються завдяки процесам резорбції (руйнування старої кісткової тканини) та ремоделювання (утворення нової кісткової тканини). Однак при остеопорозі  руйнування переважає над утворенням, що призводить до втрати кісткової маси.

Остеопороз найчастіше спостерігається у людей похилого віку, особливо у жінок у постменопаузі, хоча він може вражати й чоловіків. Деякі з факторів ризику розвитку остеопорозу включають:

• Вік: ризик остеопорозу зростає з віком.
• Стать: жінки піддаються більшому ризику, особливо після менопаузи через зниження рівня естрогену.
• Сімейний анамнез: наявність остеопорозу в сімейному анамнезі підвищує ймовірність розвитку захворювання.
• Гормональні зміни: низький рівень естрогену у жінок i низький рівень тестостерону у чоловіків можуть сприяти втраті кісткової маси.
• Спосіб життя: відсутність фізичної активності, куріння, надмірне вживання алкоголю та харчування з низьким вмістом кальцію та вітаміну D можуть збільшити ризик.
• Захворювання: певні захворювання, такі як ревматоїдний артрит, целіакія та гормональні розлади можуть збільшити ризик остеопорозу.
• Ліки: тривале застосування певних ліків, таких як кортикостероїди та деякі протисудомні засоби, може послабити кістки.

Симптоми остеопорозу

Остеопороз часто називають «тихою хворобою», оскільки він зазвичай пpoгpecyє без помітних симптомів до перелому. Однак, коли симптоми виникають, вони можуть включати:

• Біль у спині: постійний a6o раптовий біль у спині, який може бути спричинений переломом a6o руйнуванням хребців.
• Втрата висоти: остеопороз може з часом призвести до поступової втрати висоти. Множинні переломи хребців можуть викликати сутулість a6o викривлення хребта (кіфоз).
• Переломи: кістки, уражені остеопорозом, є більш крихкими та сприйнятливими до переломів навіть від незначних ударів aбo падінь. Переломи зазвичай трапляються в зап’ясті, стегні aбo хребті, але також можуть вражати інші кістки.
• Поступовий розвиток згорбленої постави: це може бути пов’язано з ослабленням хребців i втратою підтримки хребта.

Важливо відзначити, що ці симптоми можуть бути спричинені й іншими захворюваннями.

Діагностика остеопорозу

Діагностика остеопорозу включає оцінку факторів ризику, оцінку симптомів i виконання певних тестів для вимірювання щільності кісток i оцінки ризику переломів.

Ось основні етапи діагностики остеопорозу:

• Денситометрія – це найбільш поширений метод для вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини. Зазвичай використовується дуальна рентгенівська абсорбціометрія (DXA), яка вимірює щільність кісток у певних ділянках тіла, таких як спина, таз та верхня частина стегна. Результати вимірювань порівнюються з нормативними значеннями, щоб визначити наявність остеопорозу aбo застереження щодо його розвитку.
• Рентгенографія: може бути використаний для визначення наявності переломів aбo змін у кістковій структурі, характерних для остеопорозу.
• Загальний кальцій: цей тест вимірює рівень кальцію у вашій крові. Аномальні рівні можуть вказувати на умови, які впливають на метаболізм кальцію, що може сприяти втраті кісткової маси.
• Загальний вітамін D: вітамін D необхідний для засвоєння кальцію та підтримки здоров’я кісток. Низький рівень вітаміну D може сприяти втраті кісткової маси та збільшити ризик остеопорозу.
• Паратгормони (ПTГ): ПТГ відіграє важливу роль у регуляції рівня кальцію та фосфору в крові.

Високий рівень ПТГ може вказувати на первинний гіперпаратиреоз, стан, який може призвести до втрати кісткової маси.

• Загальний аналіз крові (ЗАК): деякі захворювання, які впливають па здоров’я кісток, також можуть впливати на кількість клітин крові.
• Рівень гормонів: у жінок естроген відіграє вирішальну роль у підтримці здоров’я кісток. Аналізи крові для вимірювання рівні естрогену можуть бути виконані для оцінки гормонального статусу та виявлення будь-яких дисбалансів, які можуть сприяти втраті кісткової маси.
• Дослідження функції щитовидної залози: гормони щитовидної залози беруть участь у метаболізмі кісток. Аномальний рівень гормонів щитовидної залози може вплинути на стан кісток i сприяти остеопорозу.

Аналізи крові можуть допомогти визначити основні фактори, які можуть сприяти остеопорозу a6o впливати на здоров’я кісток. Однак важливо зазначити, що діагноз остеопорозу в основному базується на дослідженні мінеральної щільності кісткової тканини (наприклад, DXA сканування) та оцінці ризику переломів. Аналізи крові використовуються для надання додаткової інформації та оцінки потенційних причин.

Профілактика та лікування остеопорозу

Стратегії профілактики та лікування остеопорозу спрямовані на підтримку a6o покращення щільності кісток, зниження ризику переломів i сприяння загальному здоров’ю кісток. Ось кілька основних заходів профілактики та лікування:

1. Кальцій i вітамін D: достатнє споживання кальцію i вітаміну D має важливе значення для здоров’я кісток. Продукти, багаті кальцієм, включають молочні продукти, зелені листові овочі та збагачені продукти. Вітамін D можна отримати під час сонячного світла та дієтичних джерел, таких як жирна риба та збагачені молочні продукти. Якщо споживання з їжею недостатнє, можуть бути рекомендовані добавки.
2. Регулярні фізичні вправи: наприклад ходьба, танці та силові тренування допомагають зміцнити кістки та покращити щільність кісток. Вправи па рівновагу та поставу також можуть зменшити ризик падінь i переломів.
3. Зміна способу життя: відмова від куріння та надмірного вживання алкоголю має вирішальне значення для підтримки здоров’я кісток. Куріння згубно впливає нa щільність кісток, а надмірне вживання алкоголю може послабити кістки та збільшити ризик переломів.
4. Ліки. Для лікування остеопорозу та зниження ризику переломів доступні кілька препаратів. Вони можуть включати:

• Бісфосфонати: ці препарати допомагають уповільнити втрату кісткової маси та зменшити ризик переломів.
• Селективні модулятори естрогенових рецепторів (SERM): такі ліки, як ралоксифен, імітують ефекти естрогену щодо збереження щільності кісткової тканини у жінок у постменопаузі.
• Замісна гормональна терапія (ЗГТ): терапія естрогенами може бути розглянута для жінок у постменопаузі, щоб запобігти втраті кісткової маси. Рішення слід приймати з лікарем після зважування користі та ризику.
• Деносумаб: цей ін’єкційний препарат пригнічує резорбцію кісткової тканини i вводиться кожні шість місяців.
• Терипаратид: це синтетична форма паратгормону (ПТГ), який стимулює формування кісток i може призначатися при тяжкому остеопорозі.

Вибір препарату залежить від різних факторів, включаючи тяжкість остеопорозу, наявність інших захворювань та індивідуальні переваги. Важливо обговорити переваги, ризики та потенційні побічні ефекти цих ліків з лікарем.

5. Запобігання падінню: вжиття заходів щодо зниження ризику падінь має вирішальне значення для людей з остеопорозом. Це може включати усунення небезпеки вдома. Використання допоміжних пристроїв (наприклад, поручнів), підтримку хорошого зору та вирішення будь-яких проблем з рівновагою чи рухливістю.
6. Регулярний моніторинг: регулярні контрольні візити до лікаря важливі для оцінки ефективності лікування, моніторингу щільності кісткової тканини та внесення будь-яких необхідних коригувань до плану лікування.

Важливо пам’ятати, що підходи до профілактики та лікування остеопорозу мають бути адаптовані   до індивідуальних потреб. Рекомендується проконсультуватися з лікарем, щоб оцінити ваші конкретні фактори ризику, визначити найбільш прийнятні стратегії профілактики та лікування та отримати індивідуальні рекомендації.