Для чого потрібно ЕЕГ?

ЕЕГ дітей значно інше в порівнянні з ЕЕГ дорослої людини, що зумовлено віковою еволюцією головного мозку, тобто – процесом формування його структур і функцій. Відомо, що розвиток нервової системи дитини, починається на ранніх етапах ембріонального життя, триває в перші роки після народження та остаточно завершується, за даними деяких авторів, до 18-20 років.

Вікова еволюція мозку, формування його структур супроводжується ускладненням його функцій. Особливо інтенсивно розвиток нервово – психічних функцій у дитини відбувається протягом першого року життя. Крім того, дитячі неврологи виділяють певні вікові критерії: перший пубертатний період – вік дитини від 2 до 4 років, другий пубертатний період – від 6 до 8 років, істинний пубертатний період – від 12 до 16 років, коли з’являються більш складні форми діяльності ЦНС і згасають безумовні рефлекси, характерні для більш раннього періоду розвитку нервової системи. .

ЕЕГ нозологічно неспецифічна, тим не менш, велика частина патологій має свої ЕЕГ-коррелянти. Застосування ЕЕГ із діагностичною метою при різній патології головного мозку, має визначальне значення для оцінки функціонального стану головного мозку та його стовбурових структур, для визначення оцінки вираженості патологічних порушень, локалізації патологічного процесу. Крім того, дані ЕЕГ-обстеження дозволяють визначити ефективність (а при необхідності – вносити корективи) проведеного лікування, а також можуть бути використані для прогнозування перебігу та результатів захворювання.

ЕЕГ дітям рекомендується проводити в наступних випадках:

• недоношеність: для визначення зрілості біоелектричної активності головного мозку, можливо проводити ЕЕГ в динаміці для контролю дозрівання, визначення зрілості стовбурових структур, виключення наявності маркерів грубих патологій, пов’язаних із незрілістю структур мозку (епілептиформна активність);
• перинатальна енцефалопатія: для визначення ступеня порушень біоелектричної активності головного мозку. Незначна ПЕП у дітей у віці до 1 року викликає на ЕЕГ легкі або помірні дифузні зміни з невеликим переважанням патологічних змін в одній із півкуль у вигляді затримки на 2-3 місяці, появи альфа-хвиль і зональних відмінностей реєстрованих біопотенціалів і реєстрації повільнохвильової (тета – дельта – діапазон);
• при наявності вад розвитку черепа і головного мозку: черепно-мозкові грижі, мікроцефалія, краніостеноз, дізгенезії мозочка, платібазія, синдром Арнольда-Кіарі та ін. Значення ЕЕГ-обстеження таких дітей полягає в тому, що ЕЕГ дозволяє визначити та об’єктивізувати ступінь вираженості загальномозкової симптоматики, переважання локальних патологічних змін і ступінь компенсації вітальних функцій;
• найбільше практичне значення ЕЕГ має для параклінічної діагностики епілепсії. Дані ЕЕГ допомагають диференціювати різні форми припадків, встановити локалізацію епілептичного вогнища, а також здійснювати контроль ефективності лікарської терапії. Для активації епілептиформної активності використовують провокаційні проби: з гіпервентиляцією, ритмічною фотостимуляцією, з депривацією (перериванням) сну і під час сну.

Повторне ЕЕГ-дослідження

У деяких випадках, особливо при рідкісних нападах, одноразове ЕЕГ-дослідження не дозволяє виявити чітко епілептичної активності та визначити епілептичне вогнище. Таким пацієнтам при виникненні нового нападу доцільно провести повторне ЕЕГ – дослідження в перші ж дні після його виникнення. При цьому можуть чітко проявитися патологічна активність і виявитися зміни вогнища, які були відсутні раніше.

Спостереження ЕЕГ у динаміці важливо й для контролю ефективності лікарської терапії. Якщо у дорослих показником ефективного лікування є відсутність нападів, то у дітей не завжди клінічна ремісія супроводжується покращенням електроенцефалографічні показників, в деяких випадках може спостерігатися навіть наростання субклінічних епілептичних проявів на ЕЕГ. Таким чином, достовірним критерієм ремісії в дитячому віці, крім відсутності нападів, є нормалізація ЕЕГ.

У яких випадках рекомендується повторне ЕЕГ-дослідження?

• При об’ємних процесах головного мозку (пухлини) – не стільки для визначення локалізації (тут більшою мірою підходять візуальні методи дослідження), скільки для простеження наявності можливих епілептиформних феноменів, пов’язаних із можливою компресією оточуючих структур;
• при черепно-мозкових травмах: для визначення порушення функції стовбурових структур і як наслідок, наявності вегетативних дисфункцій (запаморочення, порушення сну, головні болі, гіпергідроз), в тому числі й кардіального характеру (невмотивовані тахікардії, порушення ритму у вигляді екстрасистолії), які зберігаються протягом тривалого часу після перенесеної ЧМТ;
• синдром порушення уваги з гіперактивністю. Даний синдром, як і більшість інших станів, не має специфічних змін на ЕЕГ. Однак є коррелянт даного стану – це відношення тета / бета активності (для дітей в центро-тім’яних областях, для дорослих в лобно-центральних областях), названий індексом неуважності;
• збільшення індексу повільнохвильової активності в лобових областях, часті спалахи полиморфной активності в передневісочних областях, порушення зміни амплітуд ритмів при пробі з відкриванням / закриванням очей.

Особливості проведення ЕЕГ у дітей.

ЕЕГ дітей раннього віку доцільно проводити в стані природного денного сну, між двома годуваннями.

ЕЕГ дітей після 1 року проводять в стані неспання. З 2 до 3-4 років дослідження може бути ускладнене емоційною реакцією малюка, але при активній співпраці батьків і лікаря, який проводить дослідження, електроенцефалограма буде зареєстрована адекватно.