Для дослідження надійності нервово-м’язової передачі (діагностика міастенії, міастенічних синдромів та їх диф.діагностики) проводиться міастенічний тест, часто з додатковими навантажувальними пробами.

До них відносяться: проба з максимальним м’язовим напруженням та проба з тетанізацією.

Але не для всіх видів порушення нервово-м’язової передачі та не для всіх типів м’язів підходять навантажувальні проби: іноді через виражені неприємні відчуття, іноді через особливості розподілу ацетилхолінових рецепторів в м’язах (як при очній формі міастенії). В таких випадках проводиться фармакологічна проба з прозерином, яка виконується лікарем після проведення декремент-тесту (прозерин – речовина, яка покращує нервово-м’язову передачу), прозерин вводиться підшкірно в кількості 1-2 мл, з повторним декремент-тестом через 30 хвилин.