Освіта

1998 рік – закінчила медичний факультет Сумського ДУ.

1998-1999 роки – пройшла інтернатуру за спеціальністю «Лікувальна справа» на базі ХМАПО.

2004 рік – здобула спеціалізацію за спеціальність «Функціональна діагностика» на базі ХМАПО.

Лікарська практика

З 1999 року Діна Аліківна працює лікарем функціональної діагностики.

У 2017 році здобула вищу кваліфікаційну категорію.

Наукова діяльність

Лікар регулярно бере участь у науково-медичних міжнародних конференціях та конгресах, професійних майстер-класах.

2023 рік:

• International scientific-practical conference «Emergency medicine in different specialties».
• International scientific-practical conference «Emergency and urgent medicine in the section of various specialties».
• Наукова конференція «Сучасні методи нейровізуалізації при епілепсії».
• Наукова конференція «Непсихотичні психічні розлади при епілепсії – комобірдність та диференційна діагностика».
• Наукова конференція «Міоклонічні епілепсії».
• Наукова конференція «Складна дитина: в пошуках діагнозу та терапії».
• ХХVІІ Наукова конференція УПЕЛ з міжнародною участю.
• Семінар «Епілепсія у дітей».
• Майстер-клас «Діагностика та лікування інфантильного спазму».
• Наукова конференція «Нова класифікація епілептичних синдромів».
• Майстер-клас «Фібриляція передсердь на клінічних випадках. Від діагностики до радикального лікування».
• Наукова конференція «Матеріали 35th International Epilepsy Congress».
• ІІІ Національний конгрес з міжнародною участю «Актуальні питання перинатальної патології».
• Наукова конференція «Генетичні епілепсії (новонароджені та раннього віку, дитинство)».
• Науково-практична конференція «Медичні та соціальні проблеми людей з РАС».
• Наукова конференція «Гострий симптоматичний напад».
• Наукова конференція «Нові протиепілептичні препарати – перспективи лікування епілепсії».
• Науково-практична конференція «Neurogenesis/Мистецтво терапії: міждисциплінарні дебати».

Методики дослідження:

• ЕКГ (в т.ч. з функціональними та фармакологічними навантаженнями);
• велоергометрія;
• реоенцефалографія;
• реовазографія;
• нейрофізіологічні дослідження (електроенцефалографія, в тому числі нічне моніторування, електронейроміографія, в тому числі голкова, соматосенсорні викликані потенціали, ехоенцефалографія);
• холтерівське моніторування ЕКГ та АТ.